За паспортом молодша сестра Софії Ротару є молдованкою. Вона навчалася у молдовській школі, де взагалі не викладали українську. Натомість залюбки співала українських пісень. То навіть зараз, у 66 років, Ауріка Михайлівна займається з репетитором, щоб удосконалити вимову. А ще перекладає свої російськомовні хіти на солов’їну, бо у душі почуває себе українкою.
Програмі “Подробиці” народна артистка України пояснила, що нині вже звикла до звуків повітряної тривоги. Коли у 2022-му почалося повномасштабне вторгнення, почувши звуки вибухів пані Аурелія дуже сильно злякалася.

Донька зателефонувала й наказала збирати речі. Тривожної валізки Ротару не підготувала, бо не вірила, що може розпочатися війна. Тож нашвидкуруч зібралася, забрала собаку. Зустрілися за містом і вирушили в бік Чернівців, де в селі Маршинці мешкають брати співачки.
За кордон Ауріка Ротару не виїжджала. Збирала одяг, їжу, ліки тощо та передавала у тероборону. Навіть не зізнавалася, хто вона така. Просто допомагала, чим могла. Гадала, що тиждень перебуде у рідні та й повернеться назад до Києва.

Але відвідини малої батьківщини затягнулися на довгих 2 місяці. Щойно Київську область було звільнено від окупантів, зібралася й повернулася додому. У будинку було розтрощено вікна, понівечено альтанку, зрушено паркан. На обійсті було 5 вирв від снарядів.
Але самі орки сюди не дісталися, тож господиня все відремонтувала й оселилася у власному будинку. Коли артистка гостює у своєї доньки, то, буває, під час повітряної тривоги разом з онучками спускаються на станцію метро “Золоті ворота”. Коли люди довкола впізнають жінку й цікавляться, чи вона насправді Ауріка Ротару, співачка неодмінно відказує, що обізналися, щоб не притягувати до себе увагу.